Що таке інфекція сечовивідних шляхів? Це поширена патологія, що виникає через розвиток мікробів. Найбільш поширеними проявами є такі захворювання, як-от цистит (інфекція нижніх сечових шляхів) і пієлонефрит (інфекція верхніх сечових шляхів). Як їх лікувати? Що робити після закінчення вживання ліків? На ці та деякі інші питання відповімо докладніше.

Причини появи та види інфекцій

Головним збудником інфекції сечовивідних шляхів є кишкова паличка (Escherichia coli). У 90% випадків саме вона є причиною виникнення запального процесу. Найбільш поширений механізм зараження – перенесення бактерій із заднього проходу в отвір уретри, а згодом в сечовий міхур. У рідкісних випадках кишкова паличка переміщається далі – в нирки.

Цікаво! На захворювання сечовивідних шляхів найчастіше страждають жінки дітородного віку. Головна причина більшої частоти (у порівняні з чоловіками) – близькість уретри й анального отвору. Одним із факторів ризику є сексуальна активність. Вона сприяє рецидиву інфекції. Цю патологію також називають «цистит медового місяця».

Інфекції сечовивідних шляхів викликають й інші мікроорганізми:

  • Staphylococcus saprophyticus (стафілококи);
  • бактерія Klebsiella pneumoniae;
  • бацила Proteus mirabilis;
  • Pseudomonas aeruginosa (паличка синьогнійна).

У рідкісних випадках причиною виникнення інфекцій сечовивідних шляхів є грибки або віруси.

Основні симптоми, або Коли звернутися до лікаря

Типовими проявами інфекції сечовивідних шляхів є:

  • біль внизу живота, поблизу попереку;
  • відчуття печіння при сечовипусканні, біль;
  • підвищення температури, що супроводжують лихоманка, головний біль;
  • часте нічне сечовипускання (ніктурія)
  • позиви до сечовипускання.

Виразність симптомів залежить від типу інфекції. У рідкісних випадках через запальні процеси з’являється кров або гній в сечі.

Як лікувати інфекції сечовивідних шляхів

Після встановлення діагнозу лікар назначає комплексну терапію, що містить застосування антибіотиків. Найбільш популярними є препаратами з такими активними речовинами, як-от: триметоприм («Бісептол»), нітрофурантоїн («Фурадонін»), ципрофлоксацин.

Антибіотик призначається на основі посіву сечі й антибіотикограми. Мікробіологічний тест допомагає ідентифікувати штами бактерій, що спричинили розвиток інфекцій. За його результатами лікар назначає ліки, найбільш афективні проти бактерій, що були виявлені у посіві. Тестування є дуже важливим, оскільки багато мікроорганізмів, що викликають захворювання, є стійкими до більшості антибіотиків. За результатами антибіотикограми вдається визначити, які бактеріальні штами чутливі, помірно чутливі або резистентні (не реагують) на конкретний тип антибіотиків (незалежно від дози).

Ліки, що допомагають и не шкодять здоров’ю

При циститі можна використовувати засоби, які чинять сприятливий вплив на сечовидільну систему. Наприклад, в «Аптеці 9-1-1» є краплі «Канефрон». Це препарат, що відпускається без рецепта та є повністю безпечним для здоров’я. У його складі екстракти таких рослин, як-от золототисячник, любисток, розмарин, що проявляють комплексну активність. Краплі «Канефрон» чинять протизапальну, антиоксидантну, спазмолітичну та знеболювальну дії. Засіб характеризується антибактеріальним та діуретичним ефектами. Ці ліки використовують не тільки для ефективного лікування інфекцій сечовивідних шляхів, а і як надійну профілактику.

Окрім крапель «Канефрон» також можна застосовувати препарати, що містять такі інгредієнти:

  • журавлина – це ягода, що має у складі багато органічних кислот (лимонна, хінна, урсолова й бензойна), які чинять протизапальною дію. Крім того, в журавлині є вітамін С та мікроелементи. Вони підкислюють сечу, тому ягода використовується для профілактики й лікування запалень сечовивідних шляхів;
  • кульбаба – сік кореня цієї рослини використовують як легкий сечогінний засіб;
  • вітамін С – він підкислює сечу, тому використовується в межах профілактики інфекцій сечовивідних шляхів;
  • екстракт петрушки – має антисептичну та сечогінну дії.

Ці засоби можна використовувати з метою профілактики. Однак повноцінне лікування може визначити тільки фахівець. Не можна займатися самолікуванням. Якщо з’явилися перші ознаки запального процесу, краще звернутися до лікаря.