“Я одна нічого не поміняю, просто хочу достукатись до інших” — Надія Козик

На сьогодні у Стрию багато проблем, які потрібно вирішити. В час, коли у влади інші інтереси, за справедливість борються звичайні люди, яких ми називаємо громадськими активістами. То ж ми поспілкувались з одною громадською активісткою, яка висловила своє бачення проблем у Стрию та способи їх вирішення.

Що підштовхнуло Вас до активної громадської діяльності?

Усе почалося в жовтні минулого року, коли на моїх очах у мене під вікнами, в центрі міста, почали встановлювати дерев’яний туалет. Таким чином мешканці сусіднього будинку, який підлягав знесенню, почали захоплювати прибудинкову територію нашого ОСББ. Хтось їм нарадив, що землеміри встановлюють межі по господарських будівлях і парканах. Наше ОСББ, хоча й було створене 2 роки перед тим, а документів на землю не мало. З того випадку я почала «воювати» з самозахопленнями землі і паралельно працювати над оформленням документів на землю. Почалася моя «співпраця» з міською радою та іншими державними органами – за півроку я написала кілька десятків заяв/скарг/запитів в різні установи. Звичайно, перша відповідь – відписка, аж з другого-третього разу можеш отримати відповідь, яка тебе задовольняє. Мені довелося ходити на засідання депутатських комісій, щоб розказати про захоплення землі, на прийом до Маланія, їздила з 4-місячною дитиною двічі до Львова – адже, якщо ти не будеш заперечувати проти незаконних дій будь-кого, так все і залишиться. Тобі ще й потім закинуть – «а ти чому мовчав?». Змушена була слідкувати за рішеннями сесії, які викладаються на сайті Стрийської міської ради. 

Там мені попалася на очі Програма капітального будівництва об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення, благоустрою міста і капітального ремонту об’єктів по м.Стрию на 2018 рік. Мене особливо зацікавили дві цифри – на заклади освіти (школи, дитсадки, і спортшколи) виділено 3,5 млн, а на дороги і тротуари – 31 млн. Зараз, на прикладі ремонту вул.Шевченка ми побачили, що ремонтується цілком добротна ділянка. Хіба це не є розкрадання коштів і корупція місцевого масштабу? Як на таке можна мовчати? І при тому можновладці кажуть, що в бюджеті немає грошей. Перекладати минулорічну бруківку гроші є, а на вікна немає? У мене діти ходять і в школу, і в садок – і я бачу усі ці «добровільно-примусові» збори від 200 до 1000 грн. За законом, не повинно бути в школах обігу готівки, тільки на рахунок, і щоб був звіт про витрачені кошти – цього в Стрию наразі немає.

Які проблеми, на ваш погляд, є у місті?

Усе між собою пов’язане. Я б почала з байдужості і бездіяльності людей. Влада бачить, що її ніхто не чіпає, не ставить запитань, тому вони роблять те, що вигідно їм, а не громаді. Громада повинна сама слідкувати за захистом своїх інтересів. Усі чекають, що хтось це зробить. Не зробить. Поки ми самі не почнемо зорганізовуватися, компануватися і добиватися від влади дотримання закону, чесності, прозорості – все так і залишиться. Як у притчі: «Учителю, чи довго чекати змін? – Якщо чекати, то довго». Усі біжать у своїх дріб’язкових справах. І людям ніхто не каже, що треба змінюватися і змінювати середовище навколо себе – від того виграють всі і кожен.

Основне, як і на загал в Україні, - відсутність плану, стратегії розвитку – латаємо дірки, вирішуємо аварійні ситуації замість того, щоб робити фундаментальні зміни. Треба визначити, що є пріоритетним.  Має бути баланс між видатками й доходами. Міняємо щороку бруківку – а комунікації зношені, щороку сплачуємо шалені суми за газ в закладах освіти – а замінити пічки на енергоефективні котли немає коштів. Немає містобудівного плану – в центрі зводяться новобудови і великі торгові центри, а місця для паркування машин не передбачено. 

І те, що впадає в око в Стрию – загрозлива кількість гральних салонів і ломбардів, це ж усе кримінал. Алкоголь на вулицях продають. Бійцівських собак вигулюють без намордника. Куди поліція дивиться? 

Яке вирішення проблем у Стрию ви бачите?

У місті нема громади зорганізованої, щоб тим зайнялась. Було б добре, якби в Стрию була якась громадська організація, опозиційна до влади. Побачили порушення – подали запит або заяву в міськраду чи поліцію, прослідкували виконання, довели до відома стриян. У разі кричущих порушень треба піддавати усе розголосу, писати звернення в прокуратуру, НАБУ. Як у випадку з заміною бруківки – треба подати запит в міськраду: хто підрядник робіт, хто виробник бруківки, яку закупила міськрада; тоді можна робити висновки, хто зацікавлена особа. Але нема кому цим займатися. Юридичній особі це легше зробити. Це як журналістські розслідування проводяться – до всього можна докопатися, головне бажання. Теперішні відкриті дані дають багато можливостей. 

Просто у нас всі звикли – і влада, і самі люди – що нікого нічого не цікавить, ніхто нічого не добивається, бо «нема смислу», «вже все без нас порішали». Але це не так. Вода камінь точить. На усіх рівнях знизу догори має бути контроль – виборець пильнує депутата, депутат пильнує владу. Якщо виборець не хоче за своїм слідкувати, депутат тим більше не захоче захищати інтереси виборця. Він пильнуватиме свій інтерес. Байдужість – ось що руйнує.

Ця ж байдужість яскраво проявила себе у випадку з Іриною Мілойчіковою – жінка півроку збирає кошти, вона не може до людей докричатись, всі відвертаються і роблять вигляд, що вони нічого не бачили і нічого не чули. Як так можна?! Для своєї дитини на атракціони/цирк/дельфінарій чи на свої витребеньки – манікюр/педикюр/пиво/чіпси – не шкода кілька сотень гривень, а їй в скриньку кидаєте 5 грн. Це ганьба! 

Так, ці збірки коштів є неправильні. Це все повинно робитися на рівні держави, покриватися страховкою, але наразі рівень корупції не дозволяє цього зробити. І коли я кажу людям, що збираючи гроші в школі на ремонт, ви самі плекаєте корупцію, вони мене не розуміють. Адже все, зекономлене нами, буде вкрадене ними.

Як ви можете прокоментувати ситуацію, яка склалась навколо Палацу Марисі?

Це, власне, яскравий приклад того, що не все порішали і є смисл боротися. Будь-яка влада, хоч би яка монолітна і непробивна вона не здавалася, під натиском громади відступає. Так і тут. 

Якимось дивом вдалося зорганізувати групу людей. Я не є людиною мистецтва, щоб захищати культурну цінність цього палацу. Тим більше, бачачи в якому стані будівля, я не уявляю, де взяти мільйони на реконструкцію. Мене там більше зацікавила афера з земельною ділянкою. 

Палац Марисі має адресу: вул. Шевченка, 26, ця адреса закріплена в реєстрі пам’яток, є охоронний номер. І будівництво мало б вестися у дворику, прилеглому до палацу. Щоб ні в кого не виникло підозр, з’явилося формулювання «біля будинку №1 по вул. Коновальця». Зверніть, будь ласка, увагу, що перед будинком №1 є проїзд, який є межею між ділянками, тобто не може ділянка через дорогу належати до будинку №1. Нова будівля перед №1 який мала б мати номер? №0? №-1? Це нонсенс. Ще, як зауважив на містобудівній раді представник Держпродспоживслужби (колишня санстанція), будівля перебуває у державній власності, тобто й земельна ділянка, належна будівлі, теж у державній власності, і міська рада не має права розпоряджатися не комунальною землею. Спочатку треба було б визначити межі ділянки, прилеглої до будинку №26 по вул. Шевченка. 

Крім того, усвідомлюючи, що будівництво заплановане в охоронній зоні, міський відділ охорони пам’яток навіть не подавав запит на дозвіл в обласний департамент архітектури та розвитку містобудування, який відповідає за охорону історичних пам’яток. Тобто тут мало місце два порушення – відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку і відсутність дозволу відділу охорони пам’яток. 

Якби цей випадок не був підданий розголосу, все би тихенько проголосувалося, і ніхто би потім нічого не відміняв. У Стрию це поширена практика – легше тишком-нишком узаконити незаконне будівництво, ніж домогтися його знесення.

Така сама ситуація була з паном Шимком і кінотеатром ім. Б.Хмельницького. Забудовник не мав права облаштовувати будівельний майданчик за межами виділеної ділянки. Захоплення тротуару біля кінотеатру було піддане розголосу, і міська рада не змогла покривати порушення. Ось про такі маленькі перемоги громади треба людям розказувати, що все-таки все в їхніх руках.

Чи безпечно вашим дітям в Стрию, чи є де погуляти?

Це болюча тема. Де майданчики, де спортивні майданчики? На цілий Стрий рошенівський майданчик біля 3-ої школи і «Леоні-парк»? Що б то на такому клаптику втулити стільки обладнання, що аж змушені були гойдалки забрати! Чому «Леоні-парк» не розмістили біля Палацу мистецтв, де зараз «Лофт»? Там і далі від дороги, і зелена зона, і місця більше. Чому в парку ім. Шевченка і в залишку парку по вул.Нижанківського не облаштувати дитячі майданчики, лазанки, воркаути, щоб діти не тинялися по вулицях? Вони бруківку перекладають. А все тому, що все керівництво Стрия пенсійного віку, у яких немає малих дітей і їх то не болить. Що нашим дітям пропонується? Гральні салони? Ломбарди? 

Де зелені зони в Стрию? Усе вирубується. По вул.Шевченка влітку пройти неможливо – так сонце пече і затінку немає. 

Де відпочинкові зони? Від львівського моста перша лавочка аж біля рацсу. Були лавочки і дерева біля «Фуршету», тепер там таксі. У Львові вже перейшли той період, і, дивлюся, насаджують молоді дерева, не просто декоративні клени, під кроною яких ні від спеки, ні від дощу не заховаєшся; а каштани, липи, вільхи. Весь центр в лавочках.

У нас благоустрій зводиться до побілки дерев і бордюрів. До речі, на благоустрій Програмою виділено аж 23 млн, на саме озеленення 970 тис. На що витрачені такі кошти?

Ви займаєтесь активною громадською діяльністю, чи не думали ви піти в політику, щоб змінити стан справ?

Активна громадська діяльність – це занадто гучно сказано. Просто так співпало, що мені довелось вникати в усе з середини і я можу говорити відкрито про ті порушення, які я побачила. Мене не лімітує моя робота чи мій начальник. Я одна нічого не поміняю, просто хочу достукатись до інших. Повинна бути критична маса людей, які хочуть змін, які бачать, як зробити ті зміни. Наразі я не бачу таких людей, які готові це зробити. Можливо, через рік-два я дійду до того, щоб піти в міські депутати, але для мене це не самоціль, я цього не прагну. Політика – це велика відповідальність, а я цього не хочу. Якщо я за щось беруся, то мушу довести до логічного кінця. Просто я в шоці від того, що все дійшло до такої межі, а людям байдуже. 

245 стрийськіновини новиниСтрия Стрий новини Стрийщина інтерв'ю
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
На Львівщині п’ять районів потрапили до «помаранчевої» зони. Новий поділ на карантинні зони розпочне діяти 28 вересня. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА. Таке рішення прийняли на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. До «помаранчевої» зони віднесли: Бродівський, Золочівський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області. У «жовтій» зоні будуть: міст...
Політика
Список претендентів на посаду голови Стрийської ОТГ, які подали документи до ЦВК : З. Карпінський, В. Масний, І. Брик, Ф. Книш, Р. Волинець, Р. Козак, І. Зрайло, В. Матвійців, В. Коружак, З. Блискун, Б. Юрович, М. Щерба, О. Канівець, З. Щупак. Діючий голова Стрийської міської ради Роман Шрамов’ят документів таки не подав. У Стрийської ОТГ буде новий голова! Також документи на реєстрацію подали 19 партій: Самопоміч, Воля, Удар, Батьківщина, Свобода, ЄС, Гал...
Суспільство
На Дашавському підземному сховищі газу розпочато роботи з реконструкції установки осушення газу з автоматизацією технологічного процесу на виробництві. Запланована вартість реконструкції – 216,6 млн грн (з ПДВ). Роботи планується закінчити у IV кварталі 2021 року. Дашавське ПСГ, з проектною потужністю у 2,2  млрд куб. м, є третім за обсягами зберігання природного газу українським газосховищем. Його реконструкція гарантовано забезпечить високу якість природ...
Політика
В чому суть реформи децентралізації в Україні? В Україні був запущений процес децентралізації. Це коли повноваження і ресурси передаються на місця, а громада сама визначає куди витратити зароблені гроші. Але у маленьких громад просто не вистачить ресурсів відродити села. Єдиний вихід — укрупнення кількох рад шляхом об’єднання. Це дасть можливість використати спільні ресурси для розвитку територій. Що таке ОТГ? Об’єднана територіальна громада — це добровіль...
Суспільство
Стрийська райдержадміністрація інформує що пасічники району можуть отримати державну підтримку за наявні бджолосім'ї, подавши необхідні документи до органу місцевого самоврядування до 1 жовтня. З переліком документів можна ознайомитися за посиланням
Суспільство
24 вересня 2020 року в с. Більче Миколаївського району вперше відбувалися екологічні місії. На запрошення місцевого пароха, о. Ярослава Гарасиміва з екологічною наукою до парафіян звернувся референт Бюро екології Стрийської єпархії о. Олег Кобель. У місцевому храмі святих безрібрників Косми і Дем’яна було відслужено подячну Божественну Літургію. В часі проповіді, екореферент звернув увагу на аспекти нашої віри в Бога Творця, які мають відношення до відпові...
Новини компаній
29 вересня 2020р о 11.00 відбудеться онлайн-зустріч протягом якої ми покажемо на лінії часу, крок за кроком, як впевнено і планово виходити на ринок ЄС: перевірка бізнес-ідеї та роздуми про релокацію менеджерів фірми; аналіз ринку, підготовка комерційних пропозицій; як не упустити можливість отримання грантового фінансування ще до реєстрації фірми; проведення зустрічей з партнерами та першими замовниками; становлення на ринку Польщі, легалізація перебуванн...
Суспільство
Моршинська міська рада продовжує реалізацію проєкту “Оновлення природного середовища курорту Моршин. Реконструкція благоустрою рекреаційних територій. Серед заходів, запланованих на 2020 рік, була й закупівля плавальних засобів для міського озера. За кошти обласного бюджету придбано перші три човни. Про це повідомляють у Моршинській міській раді. Міський голова Руслан Ільницький висловлює подяку депутату Львівської обласної ради Всеволоду Біласу, голові Ль...
Суспільство
Сапер Андрій Гук, уродженець Стрия, підірвався на розтяжці 23 лютого 2015 року. Андрій майже два роки героїчно боровся за життя.  Нагадаємо, у 2015 життя 43-річному Андрію Гуку врятували харківські медики. Дружина бійця Людмила фактично переїхала тоді до Києва, щоб весь час бути поруч із чоловіком. Крім поранень обох ніг, у бійця було вкрай важке поранення голови. Він пережив чотири операції - лікарі знешкодили абцес та гідроцифалію мозку. Але, у травмован...